- курітися
- —————————————————————————————курі́тисядієслово недоконаного видудиміти; паруватирідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
курітися — кури/ться, рідко курі/ється, недок. 1) Те саме, що куріти I. 2) над чим, з чого, безос. Те саме, що куритися I 2). 3) Те саме, що куритися I 3), 4) || безос … Український тлумачний словник
покурітися — покури/ться і рідко покурі/ється, док. Курітися якийсь час … Український тлумачний словник
димити — I = диміти (виділяти, випускати дим), дими[і]тися, курі[и]ти, курі[и]тися, чади[і]ти, димувати, кадити; коптіти (густо, з кіпоттю) II ▶ див. горіти 1), курити I, парувати … Словник синонімів української мови
парувати — (виділяти пару, тепло, вологу внаслідок температурних змін), кури[і]тися, куріти, дими[і]тися, дими[і]ти … Словник синонімів української мови
куритися — 1 дієслово недоконаного виду куріти куритися 2 дієслово недоконаного виду про наявність бажання або можливість курити безос … Орфографічний словник української мови
обкурюватися — ююся, юєшся, недок., обкури/тися, курю/ся, ку/ришся, док. 1) Обдавати, оповивати себе димом. 2) розм. Дуже багато курити, завдаючи собі шкоди. 3) тільки док., розм. Витратити до кінця все куриво. 4) Ставати зручним для куріння (про люльку,… … Український тлумачний словник
скурюватися — юється, недок., скури/тися, ску/риться, док. 1) Витрачатися при курінні. 2) тільки недок. Пас. до скурювати … Український тлумачний словник